Це край де я родилась і живу)

Останні новини села Сянки

Недавно в селі Сянки відбувся концерт до Дня Перемоги біля пам'ятника загиблих в Другій світовій війні.

.

Реабілітаційний центр

• 
  
  Західний реабілітаційно – спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України с. Сянки Турківського району

  На виконання Указу Президента України від 06.04.2006 р. № 290 „Про заходи щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів та підтримки паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні, відповідного доручення Прем’єр-міністра України від 18.04.2006 р. № 14246/1-06 та рішення Національної ради з питань фізичної культури і спорту під керівництвом Президента України Ющенка В.А. від 02.06.2006 р. № 1-1/586 на території Верхненської сільської ради Турківського району створено Західний реабілітаційно-спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України.

  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2006 року №30 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1228) Західний реабілітаційно-спортивний центр включено до Переліку закладів фізичної культури і спорту, яким надається статус баз олімпійської та параолімпійської підготовки.

  Центр розташований на території села Сянки Турківського району, знаходиться на відстані 2 км від залізничної станції Сянки (найбільш високогірна станція в Україні) й, незважаючи на те, що продовжує розбудовуватися, є сьогодні унікальним реабілітаційно-спортивним об’єктом України та Східної Європи.

  Ця база розглядається як один із перспективних об’єктів для реалізації стратегічного напрямку розвитку спортивної та туристичної інфраструктури області проекту «Олімпійська надія -2022».

  Специфікою діяльності Центру є фізкультурно-спортивна реабілітація інвалідів усіх нозологій. Важливою соціально значимою функцією Центру є забезпечення підготовки спортсменів-інвалідів до Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, чемпіонатів світу і Європи, всеукраїнських змагань, чемпіонатів України і міжнародних турнірів, проведення навчально-тренувального процесу спортсменів-інвалідів з паралімпійських та дефлімпійських зимових видів спорту, насамперед, для інвалідів з важкими ураженнями (тотально-сліпі, глухі, візочники тощо), та проведення заходів щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів.

  У 2014 періоді в Західному реабілітаційно-спортивному центрі проведено 14 заходів, з яких 5 - навчально-тренувальних зборів, 3 - всеукраїнські змагання, 6 - реабілітаційно-спортивних зборів тощо.

  Зазначений Центр відповідає всім показникам з виконання державних програм, визначених законами України та Конвенцією ООН про права інвалідів. Цей унікальний об’єкт за міжнародними стандартами є одним з найкращих у світі. Він надає інвалідам якісні послуги із фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснює їх адаптацію у суспільству здорових людей та допомагає інвалідам стати повносправними громадянами України.

2.Духовне життя населення)

У селі діяли церкви святого Стефана (1831 р.), Св. пр. Іллі (1908 р.) та католицький костел. Вони були зруйновані після Другої світової війни, а мурована двірська каплиця — висаджена у повітря 1970 р. У 1990-х роках в Сянках споруджено дві нові церкви — греко-католицьку святого Юрія та православну - Вознесіння Господнього.

1.Історія виникнення села Сянки)

Село Сянки (Сянське) було засноване 1586 р. краківським воєводою Петром Кмітом. Протягом XVII—XIX ст. у Сянках були збудовані три дерев'яні церкви бойківського типу, дві з яких (1645 і 1703 рр.) були продані на Закарпаття у села Кострина та Сіль, де збереглися до сьогодні. Частину Сянок досі називають «Ропою», адже тут колись добували сіль.

Через село на початку 70-х років XIX ст. проклали залізничну колію, яка з'єднала Ужгород із Перемишлем та Львовом, у 1904 р. тут було побудовано залізничну станцію, яка діє і нині. 1905 року було завершено спорудження, здано в експлуатацію відтинок залізниці Самбір — Сянки.[1]

Біля села є військовий цвинтар і кілька окремих могил часів Першої світової війни, адже в 1914 і 1915 рр. в районі Ужоцького перевалу проходили кровопролитні бої між російськими та австро-угорськими військами. Перед Другою світовою війною у селі було 10 будинків відпочинку, 6 пансіонатів та 3 туристичних притулки, у яких можна було розмістити майже дві тисячі відпочивальників, тут також були театр, бібліотека, тенісні корти, лижний трамплін, санна траса і метеорологічна станція. Гірськолижна траса на поблизькій горі Сянки вважалась однією з найкращих у довоєнній Польщі.

До другої половини 1940-х рр. село лежало по обидва боки річки Сян. Після прокладення кордону між Польщею та СРСР польська частина села була повністю зруйнована, її мешканці виселені. У селі збереглися традиційна дерев'яна бойківська забудова й загорожі, пилорами, старі мости, є багато придорожніх капличок і хрестів.